• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• 2022/2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
• Державний стандарт повної загальної середньої освіти: матриця академічної свободи

Державний стандарт повної загальної середньої освіти: матриця академічної свободи

Зараз у нас триває освітня реформа. З 2018 року першокласники почали навчатися за новим державним стандартом і в освіту прийшли новації, які були запроєктовані в концепції «Нова Українська Школа».
Вже з наступного навчального року в пілотних класах п’ятикласники працюватимуть за новими, «нушівськими» програмами. А у 2022 році вони стануть реальністю для всіх випускників початкової школи.

Про нові стандарти для повної загальної середньої освіти та інші новації йшлося на Всеукраїнській серпневій конференції (Роман Шиян, Вадим Карандій, директор Українського інституту розвитку освіти, а також на онлайн-(не)конференції EdCamp 2020 на сесії «Зміни в шкільній освіті у контексті сучасних подій: стандарти та свободи». Як пояснив заступник директора з питань Нової української школи команди підтримки реформ Роман Шиян, базова освіта поділена на два цикли (як було й з початковою):

• адаптаційний — 5-6-й класи;
• базове предметне навчання — 7-9-й класи.

Тож для учнів буде час трішечки на звикання до доросліших умов навчання, різних кабінетів та педагогів — порівняно з початковою школою.

Компетентності, якими мають оволодіти учні, не змінюються і для цього рівня освіти.

Найбільше цікавить батьків та педагогів одна з частин Держстандарту — базовий навчальний план. Адже це — цифри. Він визначає загальний обсяг навчального навантаження учнів та дає уявлення про зміст і структуру освіти у 5-9-х класах. Певні тенденції можна помітити. Наприклад, кількість годин математичної освітньої галузі збільшили: замість 4 годин на тиждень у 5-6-му класі рекомендовано щоденні заняття, а в 7-9-му класі годин ще в півтора раза більше. Тож «запускати» математику не годиться, зараз їй приділяється багато уваги.

Природнича галузь на другому циклі матиме трохи більше часу, ніж раніше. Мовно-літературна передбачає фактично два заняття з мовно-літературного напрямку щодня. Адже це і українська мова та література, і зарубіжна література, і іноземна мова.

Як завжди, найменше часу відведено на технології, мистецтво, соціальну і здоров’язбережувальну освітню галузь. Інформатика у 7-9-х класах передбачає вдвічі більше годин, ніж для 5-6-х. Планується 3-4 години фізкультури на тиждень у 5-6-х класах, а у 7-9-х — 4-5 годин.

Утім, усе це досить орієнтовно. Бо, по-перше, йдеться не про конкретні предмети, а про освітні галузі, до яких можуть належати кілька шкільних дисциплін. По-друге, ввели таку новацію: подано рекомендовану кількість годин та мінімальну (десь на третину урізану), менше від якої не можна виділяти часу на цю галузь. Скажімо, на громадянську та історичну галузь у 5-6-х класах рекомендовано на рік надавати 122,5 години, але мінімум — це 87,5 годин.

Це зроблено, щоб школи мали більше варіантів створити навчальну програму, що відповідає їхнім потребам. Різницю між рекомендованою та мінімальною кількістю годин можна перерозподілити на вивчення інших освітніх галузей. У мовно-літературної галузі можна виділити час ще й на другу іноземну мову (не менш ніж 2 години на тиждень). Єдине жорстке обмеження: граничне тижневе навантаження. Сума годин на вивчення всіх галузей не може перевищувати загальної суми в базовому плані.

Опитування, яке провели на EdCamp, показало, що поки лише кожен сьомий з 2 тисяч опитаних ретельно читав нові стандарти середньої базової освіти.

Документ цей на волонтерських засадах розробила робоча група. А остаточно відредагував директорат МОН. Також його вивчали міжнародні організації з огляду на Європейські рамки компетентностей, Рекомендації Ради Європейського Союзу від 22 травня 2018 року щодо ключових компетентностей. Аналізували реалізацію цифрової (в українському документі — інформаційно-комунікаційної), громадянської компетентностей, підприємливість.

Протягом громадського обговорення надійшло 434 зауваження і пропозиції. Деякі суперечили Закону України «Про освіту», тож їх відхилили — наприклад, змінити чи перейменувати перелік ключових компетентностей. Або ж забезпечити обов’язкове вивчення предметів «Християнська етика», «Основи сім’ї» у закладах загальної середньої освіти — у Держстандарті про конкретні предмети не йдеться взагалі. Однак примусити вчинити всі школи однаково нині нереально, адже список обов’язкових до вивчення навчальних предметів або інтегрованих курсів укладає заклад освіти на основі типової освітньої програми. І навіть самі школи ще не звикли до такої свободи.

Але було й чимало слушних пропозицій. Відтак вчителі мають дуже конкретні вимоги до того, що учень повинен знати. Додали ядро знань, обов’язкові результати навчання здобувачів освіти поділили на загальні, конкретні та орієнтири для оцінювання. А ще в змісті мовно-літературної освітньої галузі розширили поле художньої літератури. Підсилили аспект національно-патріотичного виховання.

Батькам варто бути готовими до того, що в розкладі дітей з’являться інтегровані уроки. МОН передбачає кілька варіантів, як можна вчинити з мовно-літературною галуззю: залишити окремо українську мову, літературу, зарубіжну літературу. Зробити все це єдиним інтегрованим предметом. Виокремити мову, а літератури об’єднати. А можна ще й з художньою культурою інтегрувати. Вирішуватиме школа. Варіативний типовий навчальний план затвердить МОН, але школи можуть складати свої, оскільки мають академічну автономію. Вчительські колективи можуть обирати з авторських програм, які з’являться невдовзі. Це буде відкритий процес — усі варіанти мають бути враховані і запропоновані всім школам.

Державний стандарт базової середньої освіти встановлює вимоги до компетентностей, якими мають оволодіти учні середньої школи (5-9 класи). До таких компетентностей належать:

• математична;
• екологічна;
• інформаційно-комунікаційна;
• культурна;
• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, моралі, справедливості, рівності, свободи, прав людини, добробуту та здорового способу життя, нетерпимості до проявів корупції;
• підприємливість та фінансова грамотність.

Важливо, що кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності. Це означає, що, наприклад, опановувати математику або мову можна не лише на відповідних предметах. А громадянські та інші “м’які” компетентності можна розвивати не тільки з допомогою спеціальних курсів, а інтегрувати у зміст кожного предмету. Також документ передбачає такі наскрізні вміння:

• Читання з розумінням, що передбачає здатність сприймати, розуміти інформацію, записану (передану) різним способом або відтворену технічними пристроями (охоплює вміння виявляти припущення та інформацію в тексті в неявному вигляді, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні умовиводи фактами з тексту та неявними доказами, висловлювати ідеї, пов’язані з новим розумінням тексту після його аналізу та добору контраргументів);
• Висловлення власної думки усно і письмово (вміння словесно передавати думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації і обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії);
• Критичне та системне мислення (визначення ознак явищ, подій, ідей, вміння аналізувати і оцінювати доказовість і вагу аргументів, враховувати протилежні думки і контраргументи, відрізняти факти від інтерпретації, розрізняти маніпулювання даними, використовуючи різні ресурси і способи для оцінювання надійності кількісних і якісних доказів та достовірності інформаційних джерел);
• Творчість (творче мислення, продукування нових ідей, доопрацювання ідей інших, застосування знань із різних предметів і галузей для створення нових об’єктів, ідей, вміння випробовувати нові ідеї з обґрунтованим ризиком під час висловлення та впровадження нового);
• Ініціативність (активний пошук і пропонування рішень для розвитку і перевірки ідей та вирішення проблем (створення цінностей));
• Логічне обґрунтовування позиції (уміння висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді умовиводів/суджень, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів);
• Конструктивне керування емоціями (здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, та вживати заходів, які відповідають емоційному стану, для налаштування себе на продуктивну діяльність);
• Оцінювання ризиків (уміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на велику кількість факторів);
• Ухвалення рішень (здатність оцінювати способи розв’язання проблем, враховуючи їхні етичні, правові, екологічні та суспільні наслідки);
• Розв’язування проблем (уміння формулювати проблеми і представляти їх різними способами, обирати і отримувати дані з надійних джерел для їх вирішення, застосовуючи різні прийоми/стратегії розв’язання/вирішення проблем);
• Співпраця з іншими (вміння обґрунтовувати користь взаємодії під час спільної діяльності, планувати свою і групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати та спонукати/заохочувати інших до досягнення спільної мети).

У проєкті стандарту немає поділу на предмети, є лише освітні галузі. Це означає, що розробники навчальних програм зможуть як робити з однієї навчальної галузі один предмет, так і комбінувати їх для інтеграції. На сайті МОН зазначено, що школи, оскільки мають академічну автономію, зможуть скористатись як запропонованим типовим планом, так і складати свій.

У проєкті стандарту описаний зміст і результати для таких галузей:

• мовно-літературна;
• математична;
• природнича;
• технологічна;
• інформатична;
• соціальна і здоров’язбережувальна;
• громадянська та історична;
• мистецька;
• фізична культура.

На відміну від попередньої версії, цей проєкт стандарту базової освіти передбачає і загальні, і конкретні очікувані результати. Як зазначено на сайті МОН, результати конкретизовані, щоб на основі стандарту можна було розробляти модельні навчальні програми та критерії оцінювання.

У документі написано, що вимоги до обов’язкових результатів навчання визначені з урахуванням компетентнісного підходу, в основі якого – Рекомендації Ради Європейського Союзу від 22 травня 2018 року щодо ключових компетентностей для ціложиттєвої освіти (освіти впродовж життя).

Потрібно також запам’ятати, що в таблиці вимоги до обов’язкових результатів навчання містять такі компоненти:

• групи результатів навчання (їх створили за спорідненістю загальних результатів);
• загальні результати – це спільні для всіх рівнів (класів) результати навчання;
• конкретні результати навчання (визначають навчальний поступ за освітніми циклами – 5-6-й та 7-9-й класи);
• орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають навчальні досягнення учнів на завершення відповідного циклу.

Також , спочатку буде важко розібратися з шифруванням. Наприклад, у математичній галузі є такий індекс – [6 МАО 1.1.2-1]. У ньому:

• 6 означає рік навчання, на завершення якого очікується досягнення результату (у цьому випадку 6 клас);
• МАО – скорочення математичної освітньої галузі;
• Перша “1” – порядковий номер групи результатів навчання;
• Друга “1” (після крапки) – порядковий номер загального результату навчання для першої групи;
• “2” – номер конкретного результату навчання для першого загального результату;
• Остання “1” – номер орієнтиру для оцінювання відповідного конкретного результату.

Є такі скорочення освітніх галузей:

• МОВ – мовно-літературна (державна мова, оригінальна та перекладна література державною мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання;
• УМД – мовно-літературна (державна мова, оригінальна та перекладна література державною мовою) для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини;
• РМЛ – мовно-літературна (рідна мова, оригінальна література рідною мовою) для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини;
• ІНО – мовно-літературна (іншомовна освіта);
• ІНОД – мовно-літературна (іншомовна освіта, друга іноземна мова);
• МАО – математична;
• ПРО – природнича;
• ТЕО – технологічна;
• ІФО – інформатична;
• СЗО – здоров’язбережувальна;
• ГІО – історична та громадянська;
• МИО – мистецька;
• ФІО – фізичної культури.

Тепер на описовому прикладі розберемося для того ж індексу – [6 МАО 1.1.2-1].

Ми вже розібрались, що цифра 6 означає номер класу, а МАО – математичну освітню галузь.

У ній є перша група результатів навчання – Виокремлення проблем і дослідження ситуацій, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів.

У цій групі є перший загальний результат – Розпізнає серед ситуацій із повсякденного життя ті, що розв’язуються математичними методами.

У цьому загальному результаті є другий конкретний результат – Виокремлює подібні ситуації.

Для цього конкретного результату є єдиний (він і перший) орієнтир для оцінювання – Розпізнає аналогію щодо способу розв’язання нової життєвої ситуації до вже відомої.

Якщо учень досягає обов’язкових результатів, це означає достатній рівень – тож він може продовжити навчання в наступному класі.

Для кожної галузі описаний компетентнісний потенціал. Тобто через освітні галузі розвиваються всі компетентності. Компетентнісний потенціал складається з переліку вмінь і ставлень.

Наприклад, у природничій галузі для математичної компетентності визначено таке:

Уміння:

• оперувати математичними поняттями й величинами, характеризуючи природні об’єкти, явища й технологічні процеси;
• розв’язувати проблеми природничого змісту, використовуючи математичні методи й математичні моделі природних об’єктів, явищ і процесів;
• інтерпретувати інформацію природничого змісту, представлену у вигляді графіків, таблиць, діаграм тощо.

Ставлення:

• оцінювання доцільності математичних методів у розв’язанні проблем природничого змісту. Також визначене ядро знань. Для тої ж природничої галузі це, наприклад: мета й завдання науки, методи пізнання природи, науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу. Для кожного з цих напрямів передбачене вивчення конкретних понять і дій.

Документ передбачає поточне, формувальне та підсумкове оцінювання.

Мета перших двох – відстежувати особистісний розвиток учнів, їхнього навчального поступу, процесу здобуття навчального досвіду як основи компетентності для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учнів.

Під час же підсумкового оцінювання результати навчання учнів співвідносяться з обов’язковими результатами, визначеними стандартом.

Також у проєкті прописано, що завдання для підсумкового оцінювання і ДПА мають розроблятися з урахуванням компетентнісного підходу.

У базовому навчальному плані– погодинне співвідношення між освітніми галузями (а не предметами) за роками навчання та граничне тижневе навантаження. Для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спецшколах і спецкласах, у базовому плані також подана кількість годин корекційно-розвиткових занять.

У базовому навчальному плані (це не стосується спецшкіл) є рекомендована та мінімальна кількість годин для кожної освітньої галузі. Це дозволить школам бути гнучкими – різницю між рекомендованою та мінімальною кількістю можна перерозподілити на вивчення інших освітніх галузей.

Тобто школа сама визначає, скільки годин вивчати кожну освітню галузь (але в межах рекомендованого діапазону). Водночас, сума годин на вивчення всіх галузей не може перевищити загальну суму в базовому плані.

Також передбачені додаткові години для навчальних предметів (інтегрованих курсів), курсів за вибором у межах освітніх галузей, індивідуальних консультацій та групових занять. Їх школа розподіляє самостійно та відображає це у своїй освітній програмі.

Години мовно-літературної галузі можна розподіляти на вивчення другої іноземної мови (не менше 2-х годин на тиждень).

Є особливість і для шкіл, класів і груп із навчанням мовою корінного народу або національної меншини та для класів і груп з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини. Вони самі розподіляють навантаження між мовою корінного народу або національної меншини та другою іноземною. Також вони можуть використати додаткові години базового плану для реалізації мовно-літературної галузі.

Також, як і раніше, години фізичної культури не входять у гранично допустиме навантаження.

У відповіді “Новій українській школі” заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій зазначила, що на основі нового стандарту МОН планує створити одну типову освітню програму. Проте вона складатиметься з кількох модельних навчальних програм.

Існування лише однієї типової освітньої програми не заперечує, що інші авторські колективи, навіть на рівні однієї школи, зможуть розробляти свої програми і проходити експертизу в Державній службі якості освіти. У разі проходження експертизи і оприлюднення програми, нею можуть користуватись інші школи.

Проєкт стандарту не регламентує інструменти і методики, якими мають послуговуватись учителі.

Як зазначено в законі “Про освіту”, вчитель має в цьому автономію.

Проте серед ціннісних орієнтирів, на яких ґрунтується базова освіта, зазначено таке: “Формування цілісного світогляду й відчуття радості пізнання, що досягається використанням в освітньому процесі дослідницької і проєктної діяльності”.

Також в описі ядра знань природничої освітньої галузі йдеться про таке: “Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти в природничій освітній галузі […] мають формуватися на засадах діяльнісного підходу”.

Проте, розробники проєкту стандарту не пропонують конкретних методик, як досягати з учнями загальних і конкретних навчальних результатів.

Зараз стандарт ще не затверджений, його має ухвалити уряд. Та до цього документ має пройти процедуру громадського обговорення та доопрацювання за його результатами.

Документ презентують зараз, аби було достатньо часу на створення і затвердження типової програми, написання та проведення конкурсу підручників і підготовку пілотування.

Держстандарт освіти має бути спрямованим на те, щоб учень отримував і сучасний її зміст, і адекватні тому форми організації освітнього простору та самої освітньої діяльності. Текст розкриває те, яким на виході з циклу має постати учень як особистість. Звісно, хтось зі школярів буде і вище за стандарт, який зазвичай подається через мінімально позитивний рівень своїх чинників, а хтось не дотягне навіть до цього мінімуму.

Сам текст стандарту не може особливо чимось здивувати чи зацікавити вчителя, який впевнено почувається у своїй роботі. Останнє неминуче несе в собі певну небезпеку: досвід формує звички, які можуть відставати від запитів сьогодення до молодого покоління.

Тому стандарт пишеться не стільки для самих вчителів (вони його й читати будуть майже не читаючи), а для авторів підручників та, головне, авторів посібників до них, де будуть сотні й тисячі вправ, спеціально підібраних до принципових ліній стандарту. Саме останнє неминуче спонукатиме вчителів працювати в руслі нових стандартів.

А ще такий стандарт є головним документом для університетів, що готують вчителів, та держагенцій, які відповідають за незалежне оцінювання здобувачів освіти та атестацію/сертифікацію надавачів освіти.

Якщо озирнутися дещо назад, то стандарти освіти в такому описово-інвентарному форматі, наприклад у Польщі, були ухвалені задовго до нашого випадку. І спочатку вони просто «десь там були» — їх ніхто з учителів-практиків навіть не читав більше ніж півраза. Натомість усе кардинально змінилося, коли до змісту стандартів були додані збірки типових завдань із кожного предмета як орієнтир того, що чекатиме на випускника під час їхньої матури (аналог нашого ЗНО, але там не має питань на вибір відповіді з низки запропонованих варіантів). З того часу ті стандарти стали у вчителів настільною книгою. А потім і результати PISA порадували. Україна зараз лише на початку цього шляху.

Коментарi